- відскочити
- [в'ідзско/чиетие]
-чу, -чиеш; нак. -о/ч, -о/чтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відскочити — див. відскакувати … Український тлумачний словник
підскочити — I див. підскакувати I. II чу, чиш, док., неперех., розм. Зайти, заїхати куди небудь, до кого небудь … Український тлумачний словник
відскочити — див. відскакувати … Словник синонімів української мови
відскочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підскочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
віджахнутися — ну/ся, не/шся, док. Злякавшись, відскочити від кого , чого небудь … Український тлумачний словник
відхопитися — оплю/ся, о/пишся; мн. відхо/пляться; док., діал. Відплигнути, відскочити … Український тлумачний словник
відцохнутися — нуся, нешся, док., діал. Швидко відскочити, відійти назад … Український тлумачний словник
змикнути — ну/, не/ш, док., діал. Відскочити вбік … Український тлумачний словник
обскочити — чу, чиш, док., розм. 1) перех. Швидко оточити кого , що небудь. || Несподівано обступити з усіх боків. 2) перех. Обігнати, випередити одним скоком, стрибком. || перен. Випередити в чомусь кого небудь. 3) неперех. Відстати, відскочити … Український тлумачний словник